Світлові хвилі
Варіант 1
1. Предмет розташовано між розсіювальною лінзою і її фокусом.
Зображення предмета: 1 — дійсне зменшене; 2 — дійсне збільшене; 3 — уявне зменшене; 4 —уявне збільшене.
2. Вид дифракції, для спостереження якої застосовують дифракційну ґратку, має назву: 1 — дифракція Гюйгенса; 2 — дифракція Фраунгофера; 3 — дифракція Френеля.
3. За допомогою дифракційної ґратки можна визначити: 1 — довжину хвилі світла; 2 — показник заломлення; 3 — умову дифракційного максимуму.
4. Явище коливання світлової хвилі у певній площині має назву: 1 — дисперсія; 2 — дифракція; 3 — інтерференція; 4 — поляризація.
5. Кут падіння світла на прозору межу поділу, при якому світловий пучок повністю відбивається в середовище, з якого падає, має назву: 1 — граничний кут; 2 — кут відбивання; 3 — кут заломлення.
6. При збільшенні сталої дифракційної ґратки відстань між дифракційними максимумами: 1 — зменшується; 2 — не змінюється; 3 — збільшується.
7. При зменшенні числа штрихів на одиницю довжини дифракційної ґратки відстань між дифракційними максимумами: 1 — зменшується; 2 — не змінюється; 3 — збільшується.
8. Світлові хвилі, що коливаються в одній фазі, мають назву: 1 — когерентні; 2 — синфазні; 3 — синхронні.
9. Найбільш наочно поперечність світлових хвиль підтверджує явище:
1 — дисперсії; 2 — дифракції; 3 — інтерференції; 4 — поляризації.
10. Світлові хвилі, що здатні утворити інтерференційну картину, мають назву: 1 — когерентні; 2 — синфазні; 3 — синхронні.
11. Здатність світлової хвилі змінювати напрям під час огинання перешкод підтверджує явище: 1 — дисперсії; 2 — дифракції; 3 — інтерференції; 4 — поляризації.
12. Швидкість світла вперше виміряв: 1 — Гюйгенс; 2 — Ньютон; 3 — Ремер; 4 — Фізо.
13. Явище утворення кольорів унаслідок проходження світла крізь тонку плівку має назву: 1 — дисперсія; 2 — дифракція; 3 — інтерференція.
14. Предмет розташовано між фокусом і подвійним фокусом збиральної лінзи. Зображення предмета мас властивості:
1 — дійсне зменшене; 2 — дійсне збільшене; 3 — уявне зменшене; 4 —уявне збільшене.
15. Вид дифракції, яку можна спостерігати безпосередньо, має назву:
1 — дифракція Гюйгенса; 2 — дифракція Фраунгофера; 3 — дифракція Френеля.
16. Вперше лінійчасті спектри дослідив і пояснив: 1 — Гюйгенс; 2 — Кірхгоф; 3 — Фраугнофер; 4 — Френель.
17. Явище розкладання білого світла на кольори має назву: 1 — дисперсія; 2 — дифракція; 3 — інтерференція.
18. Закони поширення світла вперше сформулював: 1 — Гюйгенс; 2 — Ньютон; 3 — Ремер; 4 — Фізо.
19. Предмет розташовано за подвійним фокусом збиральної лінзи.
Зображення предмета має властивості: 1 — дійсне зменшене; 2 — дійсне збільшене; 3 — уявне зменшене; 4 — уявне збільшене.
20. Явище розкладання білого світла на спектр має назву: 1 — дисперсія; 2 — дифракція; 3 — інтерференція; 4 — поляризація.
21. Граничний кут — це кут падіння променя, при якому пучок світла:
1 — відбивається у напрямі джерела світла; 2 — потрапивши на межу поділу середовищ поширюється вздовж: цієї межі; 3 —заломлюється відповідно до законів заломлення; 4 — не заломлюючись, переходить в інше середовище.
22. Явище дифракції властиве: 1 — лише для видимого світла; 2 — для видимого, ІЧ та УФ-променів; 3 — для всього спектра ЕМ випромінювань.
23. Предмет розташовано між збиральною лінзою і її фокусом. Зображення предмета має властивості: 1 — дійсне зменшене; 2 — дійсне збільшене; 3 —уявне зменшене; 4 —уявне збільшене.
24. Вперше явище дифракції пояснив: 1 — Гюйгенс; 2 — Кірхгоф; 3 — Фраугнофер; 4 — Френель.
У файлі міститься 3 варіанти по 24 питання.
| 
