Під час створення опорних шкіл початкові школи залишатимуться за місцем проживання дитини, а учні, які навчаються у 5-9-х класах, перейдуть до опорної школи.
Нині налічується 613 шкіл І-ІІ ступенів, де навчається менше 25-ти учнів з 1-го по 9-й класи. Вартість навчання одного учня в таких школах коштує державі понад 50 тисяч гривень на рік при середній розрахунковій вартості навчання одного учня по країні у 9100 гривень.
Для приймання рішення місцевими органами самоврядуванн
я щодо консолідації мережі шкіл та створення опорної школи має бути створена відповідна інфраструктура, а також можливість підвезення учнів і вчителів з базової школи до опорної.
«В опорній школі має бути досвідчений директор, кваліфікований педагогічний колектив, гарна матеріально-технічна база», — наголосив заступник міністра. Окрім того, директор опорної школи відповідатиме за якість підготовки педагогічних кадрів і якість освіти в опорній школі та її філіях. Проте не скрізь будуть створені опорні школи. «Деякі громади на цьому етапі зможуть залишити школи в такому вигляді, як вони є, але за опорною школою ми бачимо майбутнє», — зазначив Павло Хобзей.
Для консолідації шкільної мережі й створення опорного навчального закладу необхідне попереднє рішення місцевих органів самоврядування та не менше трьох його філій, а також розрахунок кількості учнів, яких потрібно підвозити до опорної школи після консолідації мережі. На закупівлю шкільних автобусів Урядом виділено 600 мільйонів гривень, а частину коштів нададуть з місцевих бюджетів.
«Опорна школа, як правило, матиме 360 учнів, мінімум два класи в кожній паралелі», — наголосив заступник міністра.
Конкурс на створення опорних шкіл буде проводитися обласними органами влади. Для участі у конкурсі місцеві органи самоврядування, місцеві громади мають надати:
план розвитку навчального закладу на наступні три роки з оцінкою можливих ризиків;
кількість ставок педагогічних та непедагогічних працівників, які будуть скорочені під час створення опорного закладу (з філіями);
план організації підвезення учнів і вчителів до опорної школи;
план організації інклюзивного навчання у закладі при наявності дітей з особливими потребами;
чіткий опис інвестиційних потреб опорної школи.
«Важливими є інвестиції на обладнання навчальних кабінетів та на підвищення кваліфікації вчителів. Без розвитку вчителів, зміни ставлення, зміни підходів ми не зробимо реформу. Вчитель — це ключовий елемент в системі освіти», — підкреслив Павло Хобзей.
Обласні управління освіти і науки мають обрати кращі проекти опорних шкіл, які надали місцеві громади.
«Склад конкурсної комісії повинен бути таким, щоб була комунікація між різними відомствами щодо процесу децентралізації. Середня освіта — це основа для об’єднання територіальних громад і основна їхня функція, делегована державою», — пояснив заступник міністра.
Джерело: pedrada.com.ua
| 
